Історія - це вчителька життя. (Цицерон)

пʼятниця, 6 квітня 2012 р.

8 квітня 2012 року виповнюється 160 років від дня народження Романа Гнатовича Заклинського

Заклинський Роман Гнатович (псевдоніми і криптоніми: Іван Гінза, Р.З., Роз., Ром. З., Ром. Закл.; *8 квітня 1852, с.Маріямпіль (нині: село Галицького району Івано-Франківської області) — †20 березня 1931, с.Тростянець (нині: село Яворівського району Львівської області)) — письменник, літературознавець, історик, етнограф, педагог, мемуарист, культурно–просвітницький діяч. Середню освіту отримав у Станіславській гімназії. Закінчив Львівський університет (1885). Викладав у Львівській та Станіславській учительських семінаріях (1891–1912). Літературну діяльність почав як поет (рукопис «Пісні Романа Нечекая», 1866). Вів фольклорно–етнографічні нотатки (зафіксовані в його «Записнику» 1868–1870). Автор статей із проблем освіти і виховання молоді в газетах «Діло», «Газета школьна», «Школьна часопись», «Ognisko domowe» (польською мовою) та ін., «Спомину про закладини філії «Просвіти» в Станіславі», кількох підручників. Домігся відкриття в м.Станіслав (нині Івано-Франківськ) української гімназії (1905), сприяв заснуванню філії товариства «Просвіта» (1877) та осередку Українського педагогічного товариства «Рідна школа». Член-засновик Руського Товариства Педагогічного, секретар Головної управи «Рідної школи», бібліотекар «Просвіти» у Львові. 1905 передав свою бібліотеку студентському самоосвітньому гурткові в Станіславі. Дослідження Заклинського про «Слово о полку Ігоревім» (1906) було високо оцінене І.Франком. Дослідник творчості Ю.Федьковича, автор споминів про нього (1901), а також про П.Ніщинського (1903) та І.Нечуя–Левицького (1928). Був особисто знайомий з Б.Грінченком, О.Маковеєм, М.Павликом і листувався з ними. Від 1912 жив у с.Крушине на Львівщині. Архів Заклинського, який зберігається у ЛНБ ім. В.Стефаника (ф.48), містить чимало неопублікованих історико–літературних розвідок («Міжнародні відносини Австрії, Угорщини до північносхідних держав Європи», «Заклинський Корнило», «Про Закарпаття», «Хто був автором «Народних оповідань» Марка Вовчка?», «Про Желехівського Євгена, вчителя в Станіславі», «Бандитизм на Угорській Руси» та ін.), а також «Фамілійні спогади» й «Щоденник».

Немає коментарів:

Дописати коментар